Рассмотрен вариант решения проблемы идентификации волн разного типа, регистрируемых при волновом акустическом каротаже (ВАК), который базируется на сочетании лучевых представлений о распространении головных волн (продольная, поперечная) в прискважинной зоне и математического аппарата корреляционного анализа. Разработана система операций, реализованная в форме программного алгоритма поиска соответственных фаз продольной, поперечной и волны Стоунли (Лэмба-Стоуни) и вычисления, в автоматическом режиме, кинематических и динамических характеристик. Приведены результаты обработки данных ВАК по скважине Селюховская-5.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д443.417 + Д59(45УКР3,3)39

Рубрики:

Сейсмічні методи пошуків та розвідки

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: Ж24005 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Уточнено геологічну будову та обгрунтовано перспективи нафтогазоносності верхньокрейдових відкладів Причорноморсько-Кримської нафтогазоносної області та визначено основні напрямки геологорозвідувальних робіт на нафту та газ. Проаналізовано й узагальнено як більш ранні, так і новітні геолого-геофізичні матеріали з Північно-Західного шельфу Чорного моря та території прилеглого суходолу Рівнинного Криму, Північного та Західного Причорномор’я. З’ясовано палеоокеанографічні умови нагромадження відкладів. Встановлено особливості просторово вікової мінливості літологічної структури товщ, петрофізичні властивості порід та їх післяседиментаційні трансформації. Приділено увагу термобаричному режиму регіону, формуванню та еволюції колекторських властивостей, утворенню природних пасток вуглеводнів та визначенню основних напрямків геологорозвідувальних робіт на верхньокрейдовий карбонатний комплекс Причорноморсько-Кримської нафтогазоносної області.

As a result of complex laboratory studies of core material it became possible to investigate petrophysical characteristics of rocks in the Pre-Neogene basement, their lithological-facial and structural-textural features and to establish the main geological factors determining their capacity-filtration properties. Methods of mathematical statistics were used to analyse petrophysical parameters of rock samples from the Mesozoic and Paleozoic deposits. The greatest range of the change in the porosity factor is characteristic of sandstones and aleurolites of the Cretaceous (0,1 - 28,8 %) and the Upper Jurassic (0,4 - 24,6 %), and the least one is characteristic of terrigenous rocks of the Paleozoic that underwent the greatest influence of katagenic processes. The intergranular porosity of carbonate rocks becomes changed within the limits of 0,1 - 17,3 %. A regular decrease in porosity and permeability of terrigenous rocks with depth is typical. For carbonate rocks the change in capacity-filtration parameters with depth is less noticeable.

За результатами лабораторних досліджень керна встановлено наявність в олігоценових відкладах зони Кросно порід з низькими ємнісно-фільтраційними властивостями тріщинно-порового і порово-тріщинного типів. У складі мігрувальних палеофлюїдів домінує метан з його першими гомологами (етан, пропан, бутан), а це дозволяє віднести вивчену територію до газоносних. Зроблено висновок, що перспективи відкриття тут нових родовищ вуглеводнів будуть пов'язані переважно з газом ущільнених колекторів.

За результатами досліджень, проведених у Карпатському регіоні, запропоновано раціональну схему робіт та охарактеризовано можливості геолого-геофізичних методів для вивчення геодинамічних процесів у гірських масивах на потенційно зсувонебезпечних територіях.

Викладено результати вивчення геологічних, петрофізичних і промислово-геофізичних характеристик нижньовізейських карбонатних відкладів Селюхівського нафтового родовища. Побудовано геологічну модель біогермно-рифогенної споруди, проведено її поділ на три частини, для кожної з яких описано просторові зміни літолого-петрографічних, фаціальних і промислово-геофізичних характеристик. Встановлено наявність різних типів складнопобудованих порід-колекторів з вторинною пустотністю - тріщинуватих і тріщинувато-кавернозних та їх просторову приуроченість до середньої частини "плити". Розглянуто механізм утворення, наведено їх нафтогазопромислові та геофізичні характеристики.

Викладено нові методичні підходи до вивчення колекторських властивостей тонкошаруватих теригенних розрізів (на прикладі сарматських відкладів міоцену Зовнішньої зони Передкарпатського прогину). Описано завдання й особливості петрофізичних досліджень, методику визначення параметрів тонкошаруватих колекторських пачок: ефективної потужності, пористості, коефіцієнта газонасичення з допомогою комплексу промислово-геофізичних методів, виконаних за спеціальною технологією.

Описано мінералого-петрографічні особливості порід сармату Більче-Волицької зони. За даними лабораторного вивчення ємнісно-фільтраційних і фізичних властивостей зразків керна за модельованих пластових умов побудовано петрофізичні моделі колекторів сарматських відкладів для окремих площ, які знаходяться в різних тектонічних блоках.

Варіограмний аналіз даних ГДС дає змогу охарактеризувати просторову мінливість параметрів геологічного розрізу, сприятливих у нафтогазоносному відношенні. Виконані дослідження базуються на цифровій інформації параметрів ПС, ГК, НГК, ПЗ і ГЗ за чотирма свердловинами Микуличинського нафтового родовища, розташованого на крайньому південному сході внутрішньої зони Передкарпатського прогину (Надвірнянського нафтопромислового району). Варіограми всіх параметрів ГДС характеризуються поступовим зростанням варіограмної функції зі збільшенням відстані. Це однозначно свідчить про те, що в межах дослідженої ділянки розрізу Микуличинського родовища просторовий розподіл параметрів ГДС має закономірний характер. Варіограмна модель ПС складається з двох сферичних складових, а параметри ГК, НГК, ПЗ і ГЗ - з трьох структур: нагет-ефекту та двох сферичних, причому друга описує просторові кореляції на максимальних відстанях. Одержані варіограмні моделі параметрів ГДС використано для геостатистичного прогнозування методом кригінга з розрахунком значень цих параметрів на тих ділянках родовища, де передбачається буріння розвідувальних свердловин. Перерахунки прогнозних значень на величини потужностей порід-колекторів та їх пористості можуть використовуватись для оцінки запасів Микуличинського родовища.

Відзначено, що техногенно-екологічна безпека у паливно-енергетичному комплексі вимагає розробки нових ефективних методів оцінки забруднення довкілля. Ця проблема особливо загострюється, коли пошуки та розвідка родовищ вуглеводнів проводяться в межах заказників. Для визначення ділянок можливого забруднення довкілля об'єктами захоронення шкідливих відходів буріння та випробування нафтогазових свердловин на прикладі Андріяшівського родовища показано доцільність використання комплексу геофізичних і геохімічних досліджень з попереднім визначенням за допомогою геофізичних методів ділянок потенційного забруднення та подальшим відбором проб для проведення геохімічних аналізів. Установлено, що будівництво й експлуатація шламонакопичувача не завдає шкоди довкіллю та може використовуватися для захоронення відходів у разі дотримання технічних норм його експлуатації.

Для кам'яновугільних відкладів Дніпровсько-Донецької западини вивчено розподіл пластових температур і тисків покладів нафти і газу, пористості, проникності, нафтогазонасиченості порід-колекторів у різних діапазонах глибин та визначено їх головні статистики. Показано, що характер розподілу петрофізичних параметрів обумовлений літолого-фаціальними особливостями порід-колекторів та ступенем їх катагенетичних перетворень. В результаті комплексного літолого-петрофізичного аналізу кернового матеріалу з'ясовано особливості ущільнення порід на різних глибинах, що супроводжується ускладненням структури порового простору. Вплив ущільнення на структуру порового простору виражається у зменшенні середнього та максимального діаметрів порових каналів, ступеня їх звивистості і сполучення, питомої щільності пор, збільшенні кількості тризернових і більше перетинів пор, які практично не беруть участі у фільтрації. В характері зміни петрофізичних властивостей порід-колекторів з глибиною відображені міжстадійні процеси їх катагенетичних перетворень. За даними змін термобаричних, колекторських та електричних параметрів побудовано схематичну карту поверхні аргілітизації глинистих порід і пізнього катагенезу.

Розглянуто геологічні (літологічні, структурно-текстурні, термодинамічні) фактори, які визначають петрофізичні властивості теригенних порід-колекторів вуглеводнів. Оцінено вплив структурно-текстурних параметрів, глибини залягання, геостатичних і пластових тисків на ємнісно-фільтраційні властивості теригенних колекторів. Встановлено основні геологічні чинники, які визначають колекторські властивості теригенних відкладів.

Розглянуто стан і проаналізовано результати вивчення петрофізичних властивостей порід-колекторів вуглеводнів, описано основні взаємозв'язки між структуроформівними, ємнісно-фільтраційними та промислово-геофізичними параметрами теригенних колекторів і визначено основні фактори, які їх контролюють. Викладено особливості вивчення петрофізичних властивостей складнопобудованих колекторів (тонкошаруватих і карбонатних). Намічено основні напрямки подальших петрофізичних досліджень гірських порід у нафтогазопромисловій геології.

Проаналізовано розподіл термобаричних параметрів покладів вуглеводнів у межах Карпатської нафтогазоносної провінції. Встановлено, що отримані в результаті замірів значення початкових пластових тисків та температур у свердловинах, якими розкритий поклад, не відповідають реальним. Заміри під час випробовування свердловин в одній окремій точці продуктивного горизонту не можуть характеризувати термобаричний стан цілого покладу. Запропоновано методику визначення пластових температур, тисків, геотермічних градієнтів, термобаричних коефіцієнтів на різних глибинах залягання продуктивних шарів на основі аналізу фактичного термобаричного матеріалу для продуктивних горизонтів родовищ вуглеводнів Карпатської нафтогазоносної провінції. Вказані параметри пропонується використовувати для оцінки прогнозованих запасів нафти і газу та під час розв'язання низки важливих питань, що стосуються міграції вуглеводнів, формування та збереження покладів, визначення перспектив як регіональної, так і локальної нафтогазоносності.

Розглянуто і проаналізовано петрографічні особливості та петрофізичні властивості сарматських відкладів північно-західної частини Зовнішньої зони Передкарпатського прогину. Пісковики й алевроліти різнозернисті кварцові, олігоміктові, рідше поліміктові. Основними чинниками, які визначають петрофізичні властивості порід та їх мінливість на стадії літогенезу, є мінеральний склад породотворного матеріалу, характер і ступінь обкатаності кластичних зерен, палеогеографічні, тектонічні і гідрогеологічні особливості басейну седиментації та геохімічна обстановка в областях осадонагромадження. На підставі наведених результатів літолого-петрофізичних досліджень відзначено, що кращі колекторські властивості мають пісковики, складені більш крупними та відсортованими зернами.

На основі аналізу теоретичних та експериментальних матеріалів запропоновано класифікацію екогеофізичних методів для дослідження впливу об'єктів нафтогазового комплексу на геологічне середовище. Описано особливості комплексів геофізичних досліджень з метою вивчення зон пружно-деформованого стану в масиві гірських порід під дією техногенного навантаження, знаходження джерел та проведена оцінка динаміки розвитку забруднення. Наведено приклади використання різних геофізичних методів для вирішення екологічних проблем.

Проаналізовано сучасний стан математичного моделювання фільтраційних властивостей порід-колекторів вуглеводнів з допомогою тривимірних зображень. Розглянуто методи реконструкції тривимірних зображень порід-колекторів, оцінено їх ефективність та межі використання. Зроблено висновок про те, що найбільш перспективним методом моделювання багатофазового потоку з допомогою тривимірних зображень є використання мережевих моделей. Для покращання прогнозної здатності мережевих моделей необхідно вдосконалити існуючі методи побудови тривимірних зображень, а також створити надійні методи генерації "скелета" порового простору.

Викладено методологію побудови геолого-петрофізичних моделей складнопобудованих колекторів із врахуванням їх літолого-фаціальних, структурно-текстурних особливостей. Оцінено вплив літогеодинамічних факторів на петрофізичні властивості теригенних і карбонатних порід-колекторів та побудовано петрофізичні моделі типу "керн-керн" і "керн-геофізика" для різних типів порід-колекторів. Запропоновано комплексні критерії виділення і методику діагностики карбонатних колекторів за даними геофізичних досліджень у сердловинах і петрофізики для Срібненського мегаатола ДДЗ. Розроблено схеми петрофізичної зональності неогенових і палеогенових відкладів Передкарпатського прогину та кам'яновугільних відкладів ДДЗ. Охарактеризовано термобаричні умови покладів вуглеводнів.

Проаналізовано сучасні методи дослідження теплофізичних властивостей гірських порід. Найбільш ефективним серед лабораторних методів слід вважати метод вимірювання питомої теплопровідності за допомогою оптично-сканувальних технологій. Однак він не враховує залежності теплопровідності від термобаричних параметрів у пластових умовинах. Розглянуто методику визначення кореляційних зв'язків між коефіцієнтом теплопровідності та даними геофізичних досліджень свердловин і розрахункові методи оцінки теплопровідності, що базуються на визначенні теплового потоку та геотермічного градієнта. Встановлено найбільш інформативні методи визначення питомої теплопровідності гірських порід щодо вивчення її взаємозв'язків з ємнісно-фільтраційними властивостями колекторів.